Follow by Email

sobota, 21 marca 2015

Chmielnicki, Pawłowski

Po trzech latach, 12 marca 2015 roku, udało się doprowadzić wreszcie do prawykonania Koncertu na organy i orkiestrę grająco-nucącą Kamila Pawłowskiego. W Chmielnickim na Ukrainie z orkiestrą kameralną tamtejszej Filharmonii pod dyrekcją Tarasa Martynyka. Pod dowcipnym tytułem kryje się głęboka i poruszająca muzyka. Koncert miał być (i jest, też!) na organy Hammonda, może takie wykonanie uda nam się jeszcze zorganizować. Kompozytor starał się odtworzyć atmosferę krypty Katedry Chrystusa Króla w Katowicach, a może raczej przekazać reminiscencje własnych przeżyć związanych z tym miejscem.
Tak naprawdę to wspaniała muzyczna katedra - wznosząca się od krypty po szczyt dachu, olbrzymia symfonia, w której organy są tylko jednym z elementów muzycznej konstrukcji.
Muzyka, przywodząca mi na myśl fantastyczną kompozytorską architekturę instrumentalnych utworów Eugeniusza Knapika (którego to Kamil jest uczniem), ale jednak niepowtarzalna i na wskroś osobista.

Po prostu wielka muzyka. Co w tym miejscu ze wzruszeniem, chyląc czoła przed kompozytorem, piszę.

Zupełnie przypadkiem stało się tak, że kończące koncert słowa "Obdarz nas pokojem" śpiewane (sic!) przez orkiestrę i organistę nabrały symbolicznego dla Polski i Ukrainy znaczenia.

A poniżej facebookowa recenzja z tego koncertu pióra Hanny Koss :

12-го березня в органному залі філармонії хмельничани слухали гру органіста із Польщі Марека Топоровського. В багатьох європейських країнах він є визнаним знавцем та виконавцем музики барокового періоду. Органіст і клавесиніст, засновник і керівник провідних польських колективів: Академічного оркестру барокової музики та камерного хору «Sine Nomine», професор музичної академії ім. К. Шимановського в м. Катовіце.
На початку програми пролунали твори показових майстрів кінця 17-го, початку 18-го століття – Франсуа Куперена та Йоганна Себастьяна Баха. Вже з перших хвилин звучання Оферторію з «Приходської меси» Куперена, стало зрозуміло наскільки високим є художній рівень виконавця. Йому блискуче вдалося передати нюанси барвистої і соковитої поліфонічної техніки французької школи, усю витонченість і тендітність її образів.
Тріо-соната № 5 Баха До мажор – надзвичайно складний твір для будь-якого органіста. Адже тріо-техніка передбачає особливу віртуозність кожного голосу. Проте на концерті здавалося, що Топоровський відтворює її легко, завдяки ясності і прозорості обраних тембрів, а також імпровізаційному драйву, який, подібно до сучасного джазу, виконавцю дозволено у межах барокового стилю.
Замилування викликала вже сама манера поведінки музиканта під час гри. Топоровський ніби «співав» чи «пританцьовував» усім тілом, намагаючись якомога виразніше передати музичні вислови. Проте його жести – далекі від показовості. Навпаки, вони походять від живого відчуття звуку та музичного діалогу твору.
Надзвичайно приємно, що у репертуарі поляка є твори українських композиторів як минулого, так і сучасності. Marek Toporowski чудово обізнаний в українському мистецтві, самотужки вивчив мову та багато концертував великими містами нашої країни. За словами артиста, український слухач приваблює теплим емоційним прийомом, якого часом бракує від європейської публіки. Увага до нашої культури втілилась в аранжуванні концерту Ре-мажор Дмитра Бортнянського, який органіст виконав разом із Камерним оркестром Хмельницької філармонії (диригував Тарас Мартиник). Припав до душі влучний мистецький жарт органіста – в каденціях концерту (які соліст імпровізує на власний смак) слухачі почули мотиви з гімну України.
Національну барву в палітрі концерту продовжили «Карпатські фрески» сучасної київської композиторки Лесі Дичко. Народні мотиви, що використані у творі, в органному звучанні досягають такого епічного рівня, який апелює до загальнолюдських проблем. Підносить або, швидше, заглиблює в неосяжні простори української свідомості.
Завершував програму твір молодого польського композитора Каміля Павловського. Сам автор був присутній у залі, адже виявив бажання відвідати Хмельницький, особисто поспілкуватися з оркестрантами на репетиціях і поділитися своїм творчим задумом.
Музика Концерту для органу і камерного оркестру присвячена одній зі сторінок історії Польщі. На думку польських гостей, наразі це співзвучно з українськими реаліями. Тривожні інтонації, щемлива, місцями дещо болісна лірика Концерту зворушила й тих слухачів, хто не звик до сучасної музичної «какофонії». Через гучні кластерні напливи пробивалась молитва «Агнець Божий, даруй нам мир», яку музиканти не тільки грали, але і проспівували хором.
В цілому, атмосфера концерту, як і сам візит зарубіжних гостей, є свідченням підтримки і співпереживання Україні. Про це вони говорили і в особистому спілкуванні з друзями-хмельничанами. Отже, вкотре переконуємось, що непересічний талант і музика, як завжди, є найкращими дипломатами, що усім несуть мир і взаємопорозуміння.
© Ганна Косс